гурчання

гурчання
-я, с., розм.
Дія за знач. гурчати і звуки, утворювані цією дією.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать курсовую

Смотреть что такое "гурчання" в других словарях:

  • гурчання — іменник середнього роду розм …   Орфографічний словник української мови

  • загурчати — чу/, чи/ш, док. 1) Почати гурчати, утворюючи звуки гурчання. 2) розм. Упасти звідки небудь із шумом, стуком. || Швидко, з гуркотом піти, поїхати і т. ін …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»